Якщо батькам здається, що їм непросто прийняти свою ЛҐБТІК+ дитину, що «раптом виявилася не такою, як очікувалося», то, насправді, самим дітям ще складніше. Батьки часто переживають болісний крах бачення майбутнього своєї дитини та сім'ї загалом, яке будувалося у їхній уяві роками, переживання через засудження близьким оточенням та суспільством, а також нерозуміння, що робити в цій ситуації, що склалася.
Але далеко не всі батьки думають насамперед про те, в якому становищі зараз перебуває та що відчуває дитина. ЛҐБТІК+ ще складніше, ніж нам, бо їхні проблеми стосуються їх самих, і викликів може бути ще більше. А прийняття в родині — один з них.
Підтримка з боку батьків потрібна. На різних рівнях. В ідеалі усім ЛҐБТІК+ хотілося би бачити найкращих союзників у своїх батьках. І, насправді, це те, що може допомогти сильно скріпити родину після кризи: бути точками опори та захисниками одне одного. Про це і поговоримо.
Насамперед аспект особистий. ЛҐБТІК+ дітям потрібна підтримка та допомога, захист, «кам'яна стіна», що може убезпечити, чи ні? Давайте розберемося із цим. Ситуації бувають різні, і для цього потрібно або говорити зі своєю дитиною, або аналізувати, що відбувається. Інколи є ситуації, коли ЛҐБТІК+ дітям справді потрібне ефективне втручання батьків у їхні проблеми. Наприклад, якщо це булінг у школі. Якщо дитина вже повнолітня, і зі своїми особистими проблемами може розібратися сама, насилу втручатися також не потрібно.
Окрім особистого життя, у ЛҐБТІК+ людей є велика важлива сфера проблем, до боротьби з якими батькам точно варто доєднатися. Це права. Це суспільство. ЛҐБТІК+ потрібні можливості реєструвати шлюби чи партнерства, бути захищеними від нападів та дискримінації, і це в Україні ті речі, над якими ще працювати і працювати.
Важливо розуміти, що це не те, що стається саме по собі. За будь-яким новим законом криється часто багато років роботи активістів, громадських організацій, десятки проведених акацій та інформаційних кампаній. І тут питання майбутнього дитини справді залежить від батьків та їхньої готовності бути союзниками не тільки в особистому житті, але і в громадському: говорити про рівні права публічно, давати інтерв'ю, ходити на марші рівності, підписувати петиції...
Чому участь батьків ЛҐБТІК+ важлива у громадянському русі за рівні права? Тут є одразу кілька відповідей:
-
По-перше, найбільш видима у русі — молодь. Влада та суспільство частіше більше схильні слухати старших людей, а їх у русі менше. Ви можете бути тим єдиним голосом, якому вдасться достукатися до умовного депутата Верховної Ради, або навіть до пересічного українця — це також важливо.
-
По-друге, батьки ЛҐБТІК+ — це окрема група з власним досвідом. Спираючись на нього, ви додаєте нових «барв» руху. А також залученість батьків у рух за рівні права — мабуть, найкраща демонстрація того, що таке справжні сімейні цінності.
-
По-третє, ЛҐБТІК+ — це все ж меншість. І так, нам потрібні союзники, без яких ніяк.
Коли ви, будучи батьком чи матір'ю ЛҐБТІК+ людини, думаєте, чи варто йти на марш рівності чи іншу акцію, чи варто давати інтерв'ю телеканалу, чи варто поширити в соціальних мережах петицію на підтримку законопроєкту, що надає рівні права ЛҐБТІК+, завжди думайте про свою дитину. Якщо ви не долучитеся, вона може і не мати гідного майбутнього у вільній країні.
